🔥Постанова ВП ВС від 16.05.2018 № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18):
⚡Ключові тези:
✔ВП ВС вважає за необхідне ВІДСТУПИТИ від висновків ВСУ, викладених у:
- постанові від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України);
- постанові від 02.03.2016 у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія ст.625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а ч.5 ст.11 ЦК України не дає підстав для застосування положень ст.625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин.
🔥🔥ДІЯ СТ. 625 ЦК ПОШИРЮЄТЬСЯ НА ВСІ ВИДИ ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ:
🔥Постанова ВП ВС від 11.04.2018 № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19):
🔥Постанова ВП ВС від 04.02.2020 № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19):
⚡Ключові тези:
✔Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
🔥Постанова ВП ВС від 16.05.2018 № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 31.10.2018 № 161/12771/15-ц (провадження № 14-402 цс 18):
🔥Постанова ВП ВС від 16.01.2019 № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц (Провадження № 14-446цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 23.10.2019 № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19):
🔥Постанова ВП ВС від 27.11.2019 № 340/385/17 (провадження № 14-495цс19):
⚡Ключові тези:
✔Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19):
⚡Ключові тези:
✔Положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19):
⚡Ключові тези:
✔За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.
🔥Постанова КГС ВС від 11.04.2019 № 910/6543/18: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81173715
⚡Ключові тези:
✔Обов'язок сплати пені та 3% річних передбачено відповідно договором та статтею 625 Цивільного кодексу України, та не ставиться в залежність від пред'явлення письмової вимоги. А обмеження відповідальності гаранта не виключає застосування статті 625 Цивільного кодексу України в частині обов'язку сплати 3% річних у випадку прострочення сплати суми боргу.
🔥Постанова КГС ВС від 16.04.2020 № 914/479/19: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88814510
⚡Ключові тези:
✔Вимоги ч.2 ст.625 ЦК України мають імперативний характер. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних.
Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч.2 ст.625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.
🔥🔥ПРАВОВА ПРИРОДА 3 % РІЧНИХ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ. 625 ЦК:
🔥Постанова ВП ВС від 16.01.2019 № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц (Провадження № 14-446цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 20.03.2019 № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19):
🔥Постанова ВП ВС від 23.10.2019 № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19):
⚡Ключові тези:
✔Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
🔥Постанова ВП ВС від 27.11.2019 № 340/385/17 (провадження № 14-495цс19):
⚡Ключові тези:
✔Передбачене ч.2 ст.625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
🔥🔥ПРАВО СУДУ НА ЗМЕНШЕННЯ НАРАХУВАНЬ, ЗАЯВЛЕНИХ В ПОРЯДКУ СТ. 625 ЦК
🔥Постанова ВП ВС від 18.03.2020 № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19):
⚡Ключові тези:
✔Суди попередніх інстанцій встановили, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.
Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов`язання, ВА ВС бере до уваги таке.
Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.25 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
🔥🔥ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ:
🔥Постанова ВП ВС від 08.11.2019 №127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19): https://reyestr.court.gov.ua/Review/85743708
⚡Ключові тези:
✔До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
🔥Постанова КЦС ВС від 03.04.2019 № 756/9094/15 (провадження № 61-47455св18):
⚡Ключові тези:
✔Враховуючи, що ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом з пропуском позовної давності, про застосування якого відповідачем подано письмову заяву, що згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові, Верховний Суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, у зв'язку із спливом позовної давності.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми заборгованості, які передбачені статтею 625 ЦК України, як похідні вимоги про стягнення основної суми боргу.
🔥Постанова КГС ВС від 20.02.2019 № 910/19565/17: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80149768
⚡Ключові тези:
✔Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
З аналізу наведеної статті вбачається, що позовна давність стосовно додаткових позовних вимог (стягнення неустойки та інші), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом позовної давності щодо основної вимоги.
🔥🔥ЮРИСДИКЦІЯ:
🔥Постанова ВП ВС від 11.04.2018 № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18):
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19):
⚡Ключові тези:
✔Справа про застосування відповідно до ст.625 ЦК України заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, підтвердженого чинним судовим рішенням, навіть якщо учасником цього зобов'язання є суб'єкт владних повноважень, розглядається залежно від суб'єктного складу у порядку цивільного чи господарського судочинства.
🔥Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18):
⚡Ключові тези:
✔Спір про застосування ст.625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, підтвердженого чинним судовим рішенням, навіть якщо учасником цього зобов`язання є суб`єкт владних повноважень, розглядається залежно від суб`єктного складу у порядку цивільного чи господарського судочинства.
🔥Постанова ВП ВС від 13.11.2019 № 761/2987/18 (провадження № 14-285цс19):
⚡Ключові тези:
✔Заявлені до Фонду позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних з урахуванням індексу інфляції тісно пов`язані з позовними вимогами до Фонду як до суб`єкта владних повноважень, які, як зазначалося раніше, підлягають вирішенню саме в порядку адміністративного судочинства.
🔥Постанова ВП ВС від 07.04.2020 № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19):
⚡Ключові тези:
✔У справі, що розглядається, заявлена була лише вимога про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, не поєднана з однією з вимог, зазначених у п.1-4 ч.1 ст.5 КАС України.
Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
У справі, що розглядається, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою, а основною - вимога про сплату заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. При вирішенні спору про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів перед судом обов`язково постане питання про наявність заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, суму такої заборгованості, строк сплати такої заборгованості та тривалість прострочення, тобто питання, спір щодо яких підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Тому ВП ВС вважає, що спір щодо вимоги про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів, нарахованих на прострочену суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства незалежно від того, чи поєднана така вимога з однією з вимог, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 5 КАС України, чи поєднана вона з вимогою про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та чи розглянуті такі вимоги в іншій справі
Немає коментарів:
Дописати коментар