Постанова КЦС ВС, 27.10.2021, справа №522/2736/16-ц, https://reyestr.court.gov.ua/Review/100704345
встановлення факту проживання
однією сім'єю, визнання спільною сумісною власністю об’єкта незавершеного
будівництва та визнання права на частку в спільному майні як приватно-правові
категорії покликані забезпечити визначеність в приватних відносинах, захист
прав та інтересів. Натомість ініціювання спору про встановлення факту
проживання однією сім'єю, визнання спільною сумісною власністю об’єкту
незавершеного будівництва та визнання права на частку в спільному майні не для
захисту прав та інтересів є недопустимим.
Приватно-правовий інструментарій
(зокрема, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спільною
сумісною власністю об’єкту незавершеного будівництва та визнання права на
частку в спільному майні) не повинен використовуватися учасниками цивільного
обороту для уникнення чи унеможливлення виконання судового рішення. При цьому,
у разі використання приватно-правового інструментарію не для захисту цивільних
прав та інтересів, а для уникнення чи унеможливлення виконання судового
рішення, судове рішення стосується прав та/або інтересів особи на користь якої
постановлено таке судове рішення.
У справі, що переглядається:
апеляційний суд не врахував, що
встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спільною сумісною
власністю об`єкту незавершеного будівництва та визнання права на частку в
спільному майні, як приватно-правові категорії, покликані забезпечити визначеність
в приватних відносинах та захист прав та інтересів. Натомість ініціювання спору
про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спільною сумісною
власністю об`єкта незавершеного будівництва та визнання права на частку в
спільному майні не для захисту прав та інтересів є недопустимим;
апеляційний суд не звернув увагу,
що приватно-правовий інструментарій (зокрема, встановлення факту проживання
однією сім`єю, визнання спільною сумісною власністю об`єкту незавершеного
будівництва та визнання права на частку в спільному майні) не повинен використовуватися
учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення виконання
судового рішення. При цьому, у разі використання приватно-правового
інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для уникнення чи
унеможливлення виконання судового рішення, судове рішення стосується прав
та/або інтересів особи, на користь якої постановлено таке судове рішення;
апеляційний суд не врахував, що:
позов в цій справі пред`явлено в 2016 році, після звернення з позовом та
ухвалення рішення в справі № 2-218/11; відповідач ОСОБА_2 , який був також
відповідачем і в справі № 2-218/11, позовні вимоги визнав. Тому апеляційний суд
не надав належної оцінки рішенню Приморського районного суду м. Одеси від 20
грудня 2012 року в справі № 2-218/11, яке набрало законної сили, та обставинам
які встановлені в справі № 2-218/11 з позицій унеможливлення чи уникнення
виконання рішення в справі № 2-218/11 внаслідок задоволення позову в цій
справі, та, що внаслідок судовим рішенням в цій справі вирішено питання про
права та інтереси ОСОБА_3 ;
за таких обставин, апеляційний суд
не перевірив доводи апеляційної скарги та зробив неправильний висновок про
залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Немає коментарів:
Дописати коментар