ПРО ВНЕСЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДО ЄДИНОГО РЕЄСТРУ БОРЖНИКІВ

 

Постанова КЦС ВС від 16.06.2021 в справі № 757/22958/19-ц

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903461

Відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час відмови у вчиненні нотаріальної дії) нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Тлумачення пункту 8-1 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час відмови у вчиненні нотаріальної дії) свідчить, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках, якщо особа, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників. Законодавець не пов’язував відмову у вчиненні нотаріальної дії із тим, що видавався виконавчий лист на звернення стягнення на іпотеку і особа була іпотекодавцем, а не боржником за основним зобов’язанням. Тобто, цивілістичне розмежування статусу боржника та іпотекодавця не було покладено в основу для формулювання підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відмова у вчиненні нотаріальної дії залежить тільки від внесення особи до Єдиного реєстру боржників.

Встановивши, що на момент звернення з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного йому майна, позивач був внесений до Єдиного реєстру боржників, суди зробили правильний висновок, що нотаріус діяв в межах наданих законом повноважень та обгрунтовано відмовили в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальних дій.