Постанова КЦС ВС від 07.12.2023 № 548/2415/21 (61-6134св23)? Суддя-доповідач:
Погрібний С. О., https://reyestr.court.gov.ua/Review/115598646
У зазначеній постанові Верховний Суд скасував оскаржувані судові
рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з тих
підстав, що суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу,
яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Також
Верховний Суд звернув увагу на те, що в основу своїх висновків суди поклали
показання свідків, посвідчені нотаріусом, проте такого порядку надання показань
свідків цивільним процесуальним законодавством України не передбачено. Надання
до суду нотаріально посвідчених показань свідків не сприяє всебічному
забезпеченню права учасників справи на задання питань свідкам стосовно обставин
справи.
У справі, що переглядається, відповідач подав до суду першої
інстанції заяву свідка ОСОБА_6 від 13 грудня 2021 року, посвідчену приватним
нотаріусом та зареєстровану в реєстрі за № 1517, а також заяву свідка ОСОБА_7
від 06 січня 2022 року, посвідчену приватним нотаріусом та зареєстровану в
реєстрі за № 5.
Суд першої інстанції долучив до матеріалів справи та врахував їх
під час ухвалення рішення по суті спору, що певною мірою суперечить висновкам
Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 травня 2020 року у справі №
200/17947/16-ц (провадження № 61-11275св19).
Проте, згідно з частиною третьою статті 411 ЦПК України
порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування судового
рішення лише у випадку, якщо таке порушення унеможливило встановлення фактичних
обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до
частини другої статті 411 ЦПК України порушення норм процесуального права може
бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це
порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що врахування судами
нотаріально посвідчених заяв свідків не призвело до неправильного вирішення
спору по суті та до ухвалення незаконних судових рішень, оскільки саме позивач
мав довести існування у нього об`єктивних перешкод для реалізації права на
прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, проте він не надав до
суду безспірних, належних та достатніх доказів на підтвердження поважності
причин пропуску цього строку.
У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної
інстанцій з`ясували фактичні обставини справи, надали оцінку зібраним доказам,
правильно застосували норми матеріального права та ухвалили рішення відповідно
до вимог статті 263 ЦПК України.
Також за приписами частини другої статті 410 ЦПК України не може
бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних
міркувань.
#судовапрактика #процесуальніпитання #свідки #доказування
Немає коментарів:
Дописати коментар