ЗАМІНА СТОРОНИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Постанова КЦС ВС від 24.04.2024 № 0809/5034/2012 (61-16862св23), суддя-доповідач: Шипович В.В., https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118688795

Разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва

22. Відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

23. Згідно із ч.1-2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

24. Частиною 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

25. Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

26. Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27. Отже, за змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

28. Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема п.1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

29. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (див. постанови ВС від 01.04.2020 у справі №344/14408/15-ц, від 29.06.2022 у справі № 2-2830/10).

30. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

31. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, суди виходили з того, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2012 року

заборгованість із ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», однак доказів, які б підтверджували правові підстави для переходу права вимоги від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» заявником не надано, інформація щодо заміни стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відсутня.

32. Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 передчасними, враховуючи наступне.

33. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, провадження № 14-308цс18).

34. Крім того, у постанові ВС у складі Об`єднаної палати КГС від 17.01.2020 у справі №916/2286/16 зазначено, що, вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74 - 79, 86 ГПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

35. Судами встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2008 року № ML-200/857/2008 у розмірі 1 456 271,38 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

36. Згідно з договором про відступлення прав вимоги (цесія) від 11 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Карточка плюс» відступило право вимоги за кредитним договором від 21 березня 2008 року № ML-200/857/2008 ОСОБА_1 .

37. Згідно пункту 1.1. Договору про відступлення прав вимоги (цесія) право вимоги у ТОВ «ФК «Карточка плюс» виникло на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» і ТОВ «ОТП Факторинг України», та договору факторингу від 11 листопада 2021 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» і ТОВ «ФК «Карточка плюс».

38. З огляду на висновки ВП ВС у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 206/4841/20, договір відступлення прав вимоги (цесія) від 11 листопада 2021 року є оспорюваним правочином, тобто правочином, недійсність якого прямо не встановлена законом, але одна з його сторін або інша зацікавлена особа можуть оспорити цей правочин з підстав, передбачених законом.

39. Разом із тим відомостей про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 11 листопада 2021 року між ОСОБА_1 і ТОВ «ФК «Карточка плюс» матеріали справи не містять.

40. Крім того первісний стягувач (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») був повідомлений про розгляд заяви ОСОБА_1 , однак жодних заперечень проти цієї заяви судам не подав, більш того у листі від 25 серпня 2023 року вих. № 136004284 фактично підтвердив відступлення свого права вимоги за кредитним договором від 21 березня 2008 року № ML-200/857/2008.

41. Разом із тим, Верховний Суд наразі позбавлений можливості самостійно вирішити питання заміни стягувача, оскільки судами не встановлено всіх обставин від яких залежить вирішення цього питання.

42. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання (див. висновки Верховного Суду у постановах від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17).

43. У постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 ВП ВС зазначила (п.27-130), що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється

з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення

в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення

з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

44. У матеріалах справи наявний лист від 04 вересня 2023 року Лівобережного відділу ДВС у м. Запоріжжі (а. с. 94-96), який містить суперечливі відомості щодо виконання виконавчого листа виданого 31 жовтня 2012 року Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 1 459 490, 38 грн.

45. Так, у вказаному листі Лівобережного відділу ДВС у м. Запоріжжі є посилання на те, що 28.07.2020 головним державним виконавцем Кеніх О. Й. виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника).

46. Однак в цьому ж листі Лівобережного відділу ДВС у м. Запоріжжі серед іншого є посилання і на те, що 22.11.2021 головним державним виконавцем Кеніх О. Й. виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення), - згідно повідомлення стягувача, лист вих. 136004284 від 18.11.2021 ТОВ «ОТП Факторинг Україна», сума боргу сплачена у добровільному порядку.

47. У разі, якщо вказана інформація є достовірною та стосується виконавчого провадження щодо виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2012 у справі №0809/5034/2012, закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), з огляду на висновки ВП ВС у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 та положення абзацу другого частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», має істотне значення для правильного вирішення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача.

48. Однак суди попередніх інстанцій вказаних обставин не перевірили та заходів до усунення суперечливих відомостей викладених у листі Лівобережного відділу ДВС у м. Запоріжжі не вжили.