Чи можливо зменшити неустойку, яка передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України❓

Постанова ОП КГС ВС від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22

https://reyestr.court.gov.ua/Review/121174270

ℹ️7.2. Санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є неустойкою відповідно до визначення частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України в сукупності з частиною 2 статті 551 вказаного Кодексу (штрафною санкцією відповідно до визначення, наведеного у частини 1 статті 230 Господарського кодексу України в сукупності з частиною 3 статті 231 цього Кодексу). 

❗️Тобто, санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі.

‼️Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

✂️За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 29.03.2018 у справі № 914/730/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/73194395), від 30.10.2019 у справі № 924/80/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85327411) стосовно того, що неустойка, заявлена на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою статтею 549 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України, до якої застосовуються приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, а тому до неустойки у розмірі подвійної орендної плати, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України щодо можливості зменшення її розміру, не застосовуються.

Окрема думка суддів КГС ВС від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22

https://reyestr.court.gov.ua/Review/121174278

✳️Неустойка (стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України) за своєю правовою суттю є: по-перше, способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним та, відповідно, підлягає застосуванню лише за умови припинення дії договірних відносин; по-друге, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (платою за користування річчю за час прострочення, яка фактично є сумою орендної плати, однак підлягає стягненню в подвійному розмірі) та не є заходом забезпечення у разі порушення договірних відносин; по-третє, у застосуванні має прив`язку до тривалості у часі щодо неповернення майна орендодавцю (подвійна плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном); по-четверте, застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди) та має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

📍Відтак, неустойка передбачена статтею 785 ЦК України є особливою мірою відповідальності, що визначена законодавцем за правовою природою, як неустойка, яка має певну специфіку у застосуванні в порівнянні з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 230 ГК України та статті 549 ЦК України (підлягають сплаті боржником на користь кредитора у разі порушення договірних зобов`язань, а також мають на меті, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання).

📝Також на відміну від приписів статті 549 ЦК України, обчислення неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України, не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф) та/або у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

🔍У цьому аспекті необхідно зазначити, що положення наведеної норми також не передбачають можливості її зменшення.

🔎Отже, виходячи з правової суті цієї норми (законна неустойка і спосіб захисту порушеного права орендодавця - плата за користування об`єктом оренди / найму після закінчення дії договору) та з урахуванням специфіки можливості її застосування (обов`язковість встановлення вини орендаря) вважаємо, що взаємовиключним є застосування положень частини другої статті 551 ЦК України та частини третьої статті 231 ГК України.

🖇️На наше переконання, встановивши обставини щодо наявності підстав для застосування положень частини другої статті 785 ЦК України, суд у вирішенні питання наявності / відсутності підстав для зменшення її розміру, зокрема пропорційності розміру заявленої суми наслідкам порушення, фактично спростовує та нівелює сам факт можливості її стягнення, оскільки ставить під сумнів вину орендаря.