СПІР З ПРАВА ВЛАСНОСТІ

🔥Постанова КЦС ВС від 14.12.2023 № 334/7442/19 (61-11674св23), Суддя-доповідач: Крат В. І.,   https://reyestr.court.gov.ua/Review/115821711

✅Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле

✔️Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову ВС у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 15.03.2023 в справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22), постанову ВС у складі ОП КЦС від 18.09.2023 у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову ВС у складі ОП КЦС від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 08.11.2023 в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує:

(а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники);

(б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна (див. постанову ВС в складі ОП КЦС від 06.11.2023 в справі №707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 20.03.2019 в справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог ст.387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у п.89 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанову ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Відповідно до усталеної практики ВП ВС якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. п.84, 85 постанови ВП ВС від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

У постанові ВП ВС від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) вказано, що «6.21. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові».

Касаційний суд неодноразово звертав увагу, що в подібних випадках належним способом захисту особи, яка втратила володіння річчю, є віндикаційний позов (див. постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 30.10.2019 в справі №686/7635/18 (провадження № 61-3799св19), постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 30.07.2020 в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19), постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 09.09.2020 в справі №355/1177/17 (провадження № 61-40418св18), постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 12.01.2022 в справі № 703/1191/20 (провадження № 61-19324св21), постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 08.09.2021 в справі № 759/6680/14-ц (провадження № 61-6374св20), постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 21.07.2022 в справі № 201/1526/20 (провадження № 61-1723св22), постанову ВС в складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 07.12.2022 в справі №953/1904/20 (провадження № 61-10944св21), постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 01.03.2023 в справі № 442/3663/20 (провадження № 61-6501св21), постанову ВС в складі колегії суддів Третьої судової палати КЦС від 31.03.2023 в справі №354/859/20 (провадження № 61-12057св22), постанову ВС в складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 04.10.2023 в справі №359/9857/20 (провадження № 61-6778св23), постанову ВС в складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 08.11.2023 в справі № 297/1990/21 (провадження № 61-10477св 23).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 (відповідачка) в договірних відносинах не перебувають, на думку позивача він є співвласником спірного майна, проте право власності на це майно зареєстроване за відповідачкою;

позовної вимоги про витребування спірного майна позивач не заявляв;

суди не звернули увагу на те, що належним способом захисту права спільної власності ОСОБА_1 (позивач) є віндикаційний позов, про витребування спірного майна від ОСОБА_3 (відповідачки).

Тому судові рішення в оскарженій частині належить скасувати, та в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31691735 від 04.10.2016 реєстратора Музичко С. В. виконавчого комітету Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 слід відмовити.

Аргумент касаційної скарги про те, що належним відповідачем має бути державний реєстратор, а не ОСОБА_3 , касаційний суд відхиляє з таких підстав.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У пункті 31 постанови ВП ВС від 23.01.2019 у справі № 911/1681/18 зазначено, що: «спір про скасування рішення, запису щодо скасування права власності на об`єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав ТОВ «Аверс-Сіті» на спірний об`єкт нерухомості. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру».

У пунктах 36-38 постанови ВП ВС від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц вказано, що: «державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі № 570/3439/16-ц стосовно внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на житловий будинок і земельну ділянку за третьою особою. Належним відповідачем у такій справі має бути третя особа, з якою позивач, на її думку, має право спільної сумісної власності на вказані об`єкти. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови ВП ВС від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Отже, помилковими є висновки судів першої й апеляційної інстанцій, які задовольнили позов до державного реєстратора про відновлення шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності третьої особи на житловий будинок і земельну ділянку».

Аналогічні висновки містяться у постановах ВП ВС від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц; від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 13.11.2019 у справі № 755/9215/15-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити; судові рішення в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31691735 від 04.10.2016 реєстратора Музичко С. В. виконавчого комітету Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у її задоволенні.

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp