📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/122302447
👨⚖️Суддя-доповідач: Краснощоков Є. В.
✅Тлумачення ст. 206 ЦПК України, з урахуванням сутності відмова від позову як волевиявлення позивача, дає підстави для висновку, що така відмова має бути безумовною. Тому в разі представництва інтересів позивача в судовому процесі кількома представниками, що мають відповідні повноваження, відмова від позову має бути підтримана всіма представниками. За наявності конфлікту позицій представників позивача щодо продовження розгляду справи або припинення такого розгляду шляхом відмови від позову і представник, що не підтримує таку відмову, має належні повноваження на представництво позивача в суді, суд не приймає відмову позивача від позову
✔️Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (стаття 206 ЦПК України).
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина четверта статті 206 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 256 ЦПК України).
За змістом статті 206 ЦПК України відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №180/2161/19).
У частинах першій, третій статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тлумачення статті 206 ЦПК України, з урахуванням сутності відмова від позову як волевиявлення позивача, дає підстави для висновку, що така відмова має бути безумовною. Тому в разі представництва інтересів позивача в судовому процесі кількома представниками, що мають відповідні повноваження, відмова від позову має бути підтримана всіма представниками. За наявності конфлікту позицій представників позивача щодо продовження розгляду справи або припинення такого розгляду шляхом відмови від позову і представник, що не підтримує таку відмову, має належні повноваження на представництво позивача в суді, суд не приймає відмову позивача від позову.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
з позовом до суду в інтересах позивача звернувся адвокат Швиденко Д. О. та який представляв Товариство при розгляді справи судом першої інстанції;
ОСОБА_2 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, представник якого заперечував проти задоволення позовних вимог;
ухвалою від 18 жовтня 2023 року Київський апеляційний судклопотання представника ОСОБА_2 задовольнив та поновив строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року, відкрив апеляційне провадження;
ТОВ «ДП Державні Лотереї» 31 жовтня 2023 року направило до апеляційного суду лист про обмеження повноважень директора Товариства ОСОБА_2 , з доданням протоколу № 13-10/1 Загальних зборів ТОВ «ДП Державні Лотереї» від 13 жовтня 2023 року, згідно з яким встановлено форму контролю і нагляду за директором Товариства ОСОБА_2 , зокрема, визначено, що вчинення будь-яких дій потребуватиме попереднього письмового повідомлення директором про намір вчинення таких дій та попереднього погодження загальними зборами учасників, ОСОБА_7 уповноважено здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, що містяться у ЄДР, на підставі рішень Зборів Товариства, оформлених цим протоколом (а. с. 9-13, т. 5);
19 лютого 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання представника ТОВ «ДП Державні Лотереї» - адвоката Шевчука В. В. про ознайомлення з матеріалами справи, повідомлення про представництво ним інтересів Товариства в апеляційному суді, про відкладення розгляду справи, оскільки 20 лютого 2024 року він буде перебувати у відрядженні за межами міста Києва, а тому не може прийняти участь у даному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (а. с. 31-33, 39-46, т. 5);
20 лютого 2024 року представник ТОВ «ДП Державні Лотереї» - Оберемко Р. А. подав до апеляційного суду заяву про відмову позивача від позову, визнання нечинним рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що ця заява відповідає інтересам ТОВ «ДП Державні Лотереї» та не порушує законні права та інтереси третіх осіб (а. с. 80-118, т. 5);
на підтвердження повноважень Оберемка Р. А. представляти інтереси позивача додана довіреність від 19 лютого 2024 року, видана директором ТОВ «ДП Державні Лотереї» Гутгарцом О. Г., якою Товариство уповноважило адвоката Оберемка Р. А. представляти інтереси Товариства у судах з усіма правами, що надані чинним законодавством України, зокрема, відмовлятися від позову повністю або частково (а. с. 86, т. 5);
додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому наявна інформація про керівників ТОВ «ДП Державні Лотереї»: ОСОБА_2 - відсторонений на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства від 13 квітня 2021 року, керівник ОСОБА_7 - має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи (виконуючий обов`язки директора на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства від 13 квітня 2021 року) - представник;
додана копія постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2023 року у справі № 916/107/22. В наведеній справі, зокрема, визнано недійсними та скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ «ДП Державні Лотереї» про відсторонення директора товариства, виключення відомостей про директора з ЄДР, призначення особи виконуючої обов`язки директора товариства, оформлених протоколом № 3 від 13 квітня 2021 року, яким відсторонено ОСОБА_2 від виконання обов`язків директора Товариства з 13 квітня 2021 року та заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії стосовно представництва товариства та/або вчиняти дії від імені Товариства, призначено виконуючим обов`язків Товариства ОСОБА_7 з 14 квітня 2021 року та надано йому всі повноваження, передбачені статутом Товариства для директора товариства. Зазначена постанова залишена без змін в оскаржуваній частині постановою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року;
апеляційний суд не врахував, що за змістом статті 206 ЦПК України відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду. Тому в разі представництва інтересів позивача в судовому процесі кількома представниками, що мають відповідні повноваження, відмова від позову має бути підтримана всіма представниками. За наявності конфлікту позицій представників позивача щодо продовження розгляду справи або припинення такого розгляду шляхом відмови від позову і представник, що не підтримує таку відмову, має належні повноваження на представництво позивача в суді, суд не приймає відмову позивача від позову.
апеляційний суд не звернув уваги на конфлікт позицій представників позивача щодо продовження розгляду справи, не надав оцінки повідомленню позивача, підписаного ОСОБА_7 , про обмеження повноважень позивача ОСОБА_2 на представництво ТОВ «ДП Державні Лотереї» на підставі рішення загальних зборів ТОВ «ДП Державні Лотереї» від 13 жовтня 2023 року, оформленого протоколом № 13-10/1, у зв`язку з чим не вжив заходів щодо перевірки повноважень представників Товариства, не встановив, що адвокат Шевчук В. В. не має повноважень на представництво інтересів товариства, не переконався, що така відмова є безумовною і підтримується іншим представником ТОВ «ДП Державні Лотереї» - адвокатом Шевчуком В. В.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про наявність правових підстав для задоволення заяви представника ТОВ «ДП Державні Лотереї» Оберемка Р. А. про відмову позивача від позову. Тому ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року належить скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, не підлягають задоволенню клопотання позивача, подані адвокатом Оберемком Р. А., про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України, у зв`язку з тим, що адвокат Шевчук В. А., який підписав касаційну скаргу, не має права представляти товариство в суді. При цьому колегія суддів також враховує, що повноваження адвоката Шевчука В. А. як представника Товариства підтверджені відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України - ордером, виданим відповідно до Закону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із зазначенням про його видачу на підставі договору про надання правової допомоги від 15 лютого 2024 року). До скарги також додано протокол № 06/09/2019 загальних зборів ТОВ «ДП Державні Лотереї» від 06 вересня жовтня 2019 року, згідно з яким, зокрема, ОСОБА_7 надано повноваження діяти від імені Товариства без довіреності, у тому числі представляти інтереси Товариства в судах, підписувати договори. Під час касаційного провадження ТОВ «ДП Державні Лотереї» не надало інформації (доказів), у тому числі на запит суду від 11 вересня 2024 року, що договір про надання правової допомоги від 15 лютого 2024 року Товариство з адвокатом Шевчуком В. А. не укладало або такий договір зі сторони Товариства підписаний неуповноваженою особою.
#судовапрактика #відмовавідпозову #ст206ЦПК #прцеусальніпитання
Немає коментарів:
Дописати коментар